Знов зозулі чути голос в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку

Жде дівчина, жде.
Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,

Цвіт калини приколола в коси.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,

В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п ‘ ють холодну воду,

У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,

Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.